Методична робота

Семінар-тренінг «Використання на уроках сучасних ігрових технологій»

       В рамках «Школи молодого вчителя» 29 грудня 2020 р. в Маріупольському  НВК «Ліцей-школа №48» проведено семінар-тренінг «Використання на уроках сучасних ігрових технологій».

Учитель початкових класів Д’яченко І.М. поділилася досвідом роботи щодо створення «Лепбука для вчителя», порадила,  де можна ознайомитися з матеріалами до уроків, за яким принципом вибрати необхідну інформацію, на яких Інтернет-платформах працювати та як створити активні посилання у своїх презентаціях.

Учитель Бєлова В.В. розповіла присутнім про власний досвід роботи з активізації розумової діяльності учнів «Ігрові технології на уроках української мови та літератури». Було розглянуто види завдань під час мовно-літературних турнірів, надано рекомендації щодо їх проведення, виконано деякі практичні завдання.

Мироненко О.Є, одна із учителів-наставників, запропонувала присутнім «Лайфхаки для молодого вчителя»:«7 свічок» - релакс - вправа дихальної гімнастики, «Золота рибка» -вправа для фформування чітких цілей SMART,  «Дерево» -виявлення + та – у професії вчитель.

Рефлексію заняття виконано у формі ділової гри «Валіза».

Учасники поділилися враженнями від семінару та розказали, що корисного взяли у свої «валізи».

Заступник директора з НВР Іваненко О.М. проаналізувала запропоновані форми роботи та види сучасних ігрових технологій, про які йшлося на семінарі, внесла пропозиції: використати отриману інформацію на уроках та предметних тижнях, а молодим учителям наприкінці навчального року організувати «Тиждень молодого вчителя», під час якого показати результативність своєї роботи.

Семінар-практикум "Інноваційні технології навчання"

              28 лютого в НВК “Ліцей-школа № 48» відбувся семінар-практикум «Інноваційні технології навчання», який підготували і провели вчитель української мови та літератури Бєлова В.В. та вчитель початкових класів Лисенко О.Є.

      Вікторія Володимирівна та Ольга Євгенівна нагадали педагогічному колективу про такі інноваційні технології навчання як інтерактивні, ігрові, продуктивні, технологію критичного мислення, а також познайомили з новими  -  «Storytelling» та МАЙНД-МЕПІНГ (mind maps – інтелект-карти).

   Сторітеллінг  (англ. Storytelling), було винайдено та успішно апробовано на особистому досвіді Девідом Армстронгом, головою міжнародної компанії Armstrong International. Під час розробки свого методу Девід Армстронг врахував відомий психологічний фактор: розповіді більш виразні, цікаві та легше асоціюються з особистим досвідом, ніж правила та дерективи. Вони краще запам’ятовуються, їм надають більшого значення, їх вплив на поведінку людей сильніший.

   Сторітеллінг – це один з методів, який не потребує великих витрат, але може бути затребуваний і корисний в розвитку пізнавальних процесів у школярів. Сторітеллінг сприяє розвитку комунікативної культури, розширює пізнавальні можливості учнів, його можна застосовувати на всіх ступенях навчання в школі, включаючи початкову.

   Практична цінність техніки «Сторітелінг» полягає в підборі історій, що відповідають віковим інтересам дітей і програмним вимогам.

Сторітеллінг - ефективний варіант неформального навчання,  диктує нам нові підходи до освіти і виховання підростаючого покоління. І сьогодні згадується давня практика такого виховання через повчальні розповіді, легенди, міфи, історії.

Основні функції техніки «Сторітеллінга».

• Мотиваційна.

Це інструмент переконання учнів, що дозволяє надихнути їх на прояв ініціативи в навчальному процесі і т. п.

• Об'єднуюча.

Історії служать інструментом розвитку дружніх, колективних. взаємин в класі, групі учнів.

• Комунікативна.

Історії здатні підвищити ефективність спілкування на різних рівнях.

• Інструмент впливу.

Сторітеллінг розширює арсенал засобів мотивації учнів, зміцнює впевненість у собі.

• Практична.

У ряді випадків це найпростіший спосіб донести до інших зміст поставленої перед ними завдання або проблеми.

   Учасникам семінару було запропоновано об’єднатися у три групи для створення власного сторітеллінга з обов’язковим висновком:

• Точні науки
• Гуманітарії
• Початкова школа

     Кожна група отримала також завдання дати відповіді на запитання: "На якому уроці можна розказати вашу історію? З якою метою?"

    Історії груп вчителів виявилися цікавими, повчальними.

  Технологія Майнд-мепінгу (інтелект-карти)   полягає в наочному представленні будь-якої структурованої інформації, коли в центрі записано поняття, від якого відходять променями асоціації або пов'язані поняття.  Інтелект-карти можна видозмінювати та адаптувати в залежності від цілей і завдань, поставлених перед учнями. Намальована і розфарбована від руки карта, крім зору, залучає м'язове почуття, що сприяє кращому запам'ятовуванню, що дуже важливо для роботи з новою термінологією.

    Роботу по виготовленню карт можна використовувати на будь-якому етапі уроку, а також вдома. Розумові карти можна використовувати для мозкового штурму, навчання нової лексиці, підведення підсумків, переказу, узагальненню всіх тем, які потрібно повторити або які в даний момент вивчаємо, планування, тобто для активізації мовленнєвої діяльності.

  Створювати карти можна з будь-якого приводу, на будь-яку тему. Будь це інтереси, хобі, друзі, етапи зростання, досягнення, сім'я, школа, думки, книжки та мультики. І робити це цікаво і приємно, на відміну від лінійно записи інформації.

      Педагогам  також було запропоновано створити свою інтелект-карту за темою семінару. Кожен із вчителів записав свої враження від нових технологій, зазначив, наскільки важливою та цінною була отримана інформація.

Круглий стіл з проблем адаптації учнів 1-х та 5-х класів

        18 грудня 2019 року в  НВК "Ліцей-школа № 48"   пройшов Круглий стіл з проблеми адаптації учнів 1-х та 5-х класів до нових умов життя та навчання. Будь – які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.  

        Головною метою круглого столу було об'єднання педагогічного колективу для підвищення ефективності роботи, виявлення особливостей періоду адаптації; колективне вивчення труднощів навчання, розробка навчально-виховних і управлінських заходів з усуненням цих причин; налагодження співпраці між вчителями-предметниками, вироблення системи спільних поглядів на використання принципу на­ступності у навчально-виховному процесі, вирішення проблеми збереження здо­ров'я та емоційного благополуччя учнів, вчителів та батьків.     

      Під час засідання було зроблено глибокий психолого-педагогічний аналіз труднощів та проблем, які виникають в період адаптації. Заступником директора з НВР Іваненко О.М., було зроблено порівняльний аналіз успішності 4-х та 5-х класів та проаналізовані результати анкетування дітей та їх батьків щодо адаптації. Вчителі початкових класів та вчителі, які викладають у 5-х класах  обмінялися досвідом, разом намагалися вирішити цю нагальну проблему.  Практичний психолог Кротовська Л.І. розповіла про пси­хологічні особливості адаптаційного періоду, результати особистісно коригуючої роботи з першокласниками та п'ятикласниками на перехідному етапі; проаналізувала результати тестуван­ня та анкетування учнів; результати ді­агностики. Також педагогами початкової ланки та вчителями, які викладають у 5-х класах було представлено модель «Ідеального п’ятикласника», якому зібрали «адаптаційний» портфелик, поклавши в нього найнеобхідніші якості, завдяки яким процес адаптації проходитиме безболісно. Також були складені поради вчителям-предметникам, які викладають у 5-х класах, вчителям початкової школи, класним керівникам та батькам.

      Круглий стіл дозволив узгодити дії вчителів-предметників, класних керівників щодо пошуку і вико­нання конкретних кроків у вирішенні ак­туальних проблем. Реалізація принципу  наступності у роботі початкової та основ­ної шкіл є засобом зміни внутрішньої по­зиції педагога щодо розуміння, сприй­няття учня. Учитель завжди має бути у творчому пошуку, адже у процесі навчання постійно виникають ситуації, що породжують нові проблеми, які й вирішувати треба по-новому. У цей час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для виховних впливів. Не забуваємо про це!