Рекомендації с питань превентивного виховання та профілактики кризових станів

Інформація для батьків

СНІД – біда людства
ВІЛ – це інфекційна хвороба. Підступність ВІЛ-інфекції в тому, що після
зараження людина може тривалий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших — насамперед своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці. Період безсимптомного носійства може тривати від 2 місяців – до 10 і більше років, після чого розвивається СНІД – остання стадія розвитку ВІЛ-інфекції. До цього часу СНІД залишається невиліковною хворобою.
Перебіг хвороби.
Дуже складно буває визначити, коли і де була інфікована людина. Причина в тому, що одразу після зараження ВІЛ і до моменту перших проявів хвороби має пройти певний час.
Так, на початковому етапі після зараження, упродовж 3-6 місяців, ніяких ознак ВІЛ-інфекції немає. Утім, у 30% хворих через 2-3 тижні -1 місяць може відзначитися хворобливий стан: біль у м'язах, суглобах, головний біль, після яких інфікованого знову нічого не турбує. В цеп час можуть бути збільшені лімфатичні вузли.
Через деякий час (інколи через 3-5-8 років) починає розвиватися комплекс симптомів - провісників СНІДу. триває нездужання незрозумілого походження, колотіння, помітне збільшення підщелепних, шийних, пахвових лімфовузлів, порушення функції кишечника, втрата ваги, пічна пітливість, сонливість, швидка втомлюваність.
Такий стан в одних уражених триває кілька місяців, в інших - до 2-3 років і переходить у СПІД.
Коли ВІЛ переходить у стадію СНІДу, в людини можуть бути такі симптоми:
-   зниження маси тіла;
-   нездужання, втома та сонливість;
-   втрата апетиту;
-   діарея (понос);
-   підвищення температури;
-   головний біль;
-   збільшення лімфатичних вузлів;
-   свербіння;
-   кашель.
Пізніше до цих ознак, які посилюються, додаються різні опортуністичні інфекції (інфекції, які при здоровій імунній системі не чинять шкоди організму, але на тлі імунодефіциту викликають серйозні захворювання, наприклад, пневмонію, туберкульоз, паразитарне ураження тонкого та товстого кишечника, різні грибки тощо).
Близько у 10% хворих розвиваються різні пухлини: саркома Капоші (множинні плями, вузлики на шкірі і слизових оболонках синюшно-бурого чи коричневого кольорів, що згодом перетворюються у виразки), лімфоми мозку тощо.
У більшої половини хворих спостерігаються неврологічні та психічні порушення, обумовлені ураженням центральної і периферичної нервової системи, викликані як самим ВІЛ, так і вірусами простого герпесу, оперізуючого лишаю, токсоплазмозу та іншими мікроорганізмами. З'являються скарги на прогресуюче зниження пам'яті, притуплення емоцій, розвиваються психози, паралічі, судоми, потьмарення свідомості. Прогресуюче потьмарення розуму є одним із характерних симптомів.
У світі поки що не встановлено ще жодного випадку одужання від ВІЛ-інфекції.
Щоб вберегтися від цієї страшної хвороби, ми, насамперед, повинні знати шляхи її передачі. Впевнена, що ви вже багато про це чули та знаєте, то ж давайте разом визначимо як можна заразитися ВІЛ та якими шляхами СНІД не передається?
Шляхи зараження ВІЛ/СНІД:
1. Через кров (при використанні нестерильних шприців, при переливанні неперевіреної крові)
2. При статевих контактах з ВІЛ-інфікованою людиною
3. Від ВІЛ-інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів, кормління)
4. При створенні татуювань і пірсингу, під час гоління, манікюру, інших косметичних процедур та медичних маніпуляцій, які супроводжуються пошкодженням цілісності шкіри чи слизових оболонок з використанням нестерильних інструментів.
СНІД не передається:
Через побутовий контакт (під час чхання, кашлю, спільного проживання, роботи в одному приміщенні, користування посудом, рукостискання). Не треба боятися подати руку, обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи тріщинки.
Через піт, слину та сльози, оскільки кількість вірусних частинок у цих рідинах надзвичайно мала для зараження.
Передача ВІЛ через укуси комарів чи інших комах не доведена, бо коли комар жалить людину, він упорскує свою слину, де вірусу практично немає. В організмі комахи вірус розмножуватися не здатний.

Засоби профілактики.
У світі поки що не знайдені ліки та вакцини, що могли б вилікувати від інфекції чи попередити зараження. Результат хвороби смертельний.
Ніхто не захистить вас від інфекції краще, ніж ви самі. Тому основою в попередженні зараження ВІЛ повинно бути:
1.   безпека і відповідальна поведінка, здоровий спосіб життя;
2.   виключення ранніх статевих стосунків;
3.   дотримання вірності у шлюбі;
4.   використання якісних презервативів.
Важливо пам'ятати про то, що будь-який колючий чи ріжучий інструмент, котрим ті користуєтеся при медичних процедурах, татуажі, пірсингу, проколюванні вух, голінні, педикюрі та манікюрі, також повинен бути стерильним, тобто знезараженим. Звичайно, краще використовувати особисті інструменти, однак стерилізація надійно захищає від зараження: ВІЛ миттєво гине при температур; 100°С, тобто при кип'ятінні.
На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв'язку з цим необхідно: приймати правильні щодо свого здоров'я рішення, намагатися протистояти таким факторам ризику, як потреба експериментувати, самостверджуватися під тиском з боку однолітків та наркодільців; уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування. Важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони як найраніше звернуться в жіночу консультацію для проведення профілактичного лікування.