На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів Указом Президента України від 23 серпня 2004 року № 987 встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щорічно 23 серпня.
Державний Прапор є одним із державних символів країни. Це стяг правильної геометричної (частіше прямокутної) форми із спеціальним забарвленням. Кольори прапора відбивають національні традиції, ідентифікують певну територію.
Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Майже всі герби міст Київщини й України обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького виробляли з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносили хрест, зорі, зброю, постаті святих.
4 вересня 1991 року, вже після проголошення незалежності України, національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. 28 січня 1992 року Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини до довжини 2:3. Державний Прапор як символ нашої країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
Знову ми зібралися в колі наших однодумців для того, щоб підсумувати результати спільної роботи в проєкті "Рівність. Безпека. Право", який ініціювали Маріупольська Спілка Молоді у партнерстві з ГУ Національної поліції в Донецькій області та Фондом розвитку Маріуполя. Переповнені емоціями, зацікавлені в продовженні роботи над проектом всі учасники були єдині в своєму рішенні - проєт це актуально, корисно і круто!
( за рекомендаціями Мінрегіону щодо поводження з побутовими відходами під час карантину)
Міністерство розвитку громад та територій України звертає увагу громадян на особливості поводження з побутовими відходами в період карантину.
Можливості комунальних служб, які займаються збором, сортуванням та утилізацією відходів, значно зменшилися у порівнянні зі звичайним часом. Таким чином, зараз кожна людина, кожне домогосподарство зобов’язано долучитися до практики зменшення та мінімізації відходів!
Першим пріоритетом - в системі управління відходами є запобігання їх утворенню. Це будь-які заходи, спрямовані на мінімізацію кількості відходів, які генерують домогосподарства: не користуватися одноразовим посудом, замінити пластикові пакети на сумки багаторазового використання тощо. Зокрема, рекомендується зменшувати обсяг відходів у відрі або пакеті: ущільнювати, стискати та спресовувати його.
Другий пріоритет – підготовка до повторного використання: перевірка, чистка та ремонт речей, в результаті чого вони стають придатними до повторного використання без перероблення. Непотрібний одяг, взуття та побутову техніку можна віддати на благодійність. Список організацій, які займаються прийомом бувших у вжитку речей в містах України можна знайти в мережі Інтернет.
Третій пріоритет – це роздільне збирання побутових відходів. Громадянам необхідно роздільно збирати побутові відходи вдома та розділяти їх на різні компоненти. Це може бути: скло, папір, пластик, органічні відходи, побутовий металобрухт, текстиль, дерево, небезпечні відходи у складі побутових відходів.
Головний принцип роздільного збору відходів: мити + стискати + стежити за маркуванням.
Після закінчення карантину пластик, папір та склотару можна буде здати у пункти прийому вторинної сировини .
З органічних відходів можна виробляти компост і отримувати екологічні добрива для поліпшення якості ґрунтів.
Для довідки. В середньому показник утворення відходів в Україні становить 250-300 кілограмів на рік на людину. За статистикою, в минулому році утворилось майже 53 млн. кубічних метрів побутових відходів, або понад 10 млн тонн, які були захоронені на 6 тисячах сміттєзвалищ і полігонів.
Під час карантину ці прості правила набувають особливого значення.
Розумне поводження з побутовими відходами є свідомим вибором кожного!
День Конституції – одне із головних державних свят України. Адже Конституція є Основним законом країни, який гарантує кожному громадянину права і свободи, а також визначає політичний устрій держави.
Як незалежна держава Україна прожила без власної Конституції близько п'яти років і стала останньою з пострадянських країн, де ухвалили Основний закон. Ухвалена Конституція закріпила незалежність і суверенітет України, а також в ній написано, що країна існує для людей, але не навпаки. Саме на честь ухвалення Основного закону 28 червня 1996 року й святкується День Конституції.
Цікаві факти про Конституцію України
1. Кожен президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на Конституцію та на Пересопницьке Євангеліє.
2. Упродовж 1990-1996 рр. було запропоновано 15 проектів Конституції України – від Конституційної комісії, політичних партій та науковців. Міжнародне співтовариство привітало ухвалення Конституції України та визнало її однією з найдемократичніших у світі.
3. У 2011 році була презентована перша мініатюрна Конституція України – книжка розміром 2х3 см. У ній 160 сторінок, а кожна літера не більш як 1 мм. Важить книга всього 15 г. Мініатюра вмістила лише десяту частину тексту оригіналу. Автор – художник-графік Ігор Степанов – витратив на її створення близько двох місяців.
4. У 2019 році в мережі Інтернет з’явилася електронна Конституція України для дітей у вигляді коміксів. Авторами Конституції у коміксах стали брати Капранови, а художником – Олександр Костенко.
Згідно з Указом Президента України № 1245/2000 від 17 листопада 2000 року, з метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Другої світової війни, 22 червня щорічно відзначається як День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні.
Цього дня 1941 року попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та військово-економічну співпрацю із СРСР нацистська Німеччина та її союзники атакували радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова частина Другої світової війни. Її бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.
Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців. Через це Україна зазнала великих людських і матеріальних втрат. Зокрема, на її території загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, із них цивільного населення – близько 5 млн. жінок, старих, дітей. 2,2 мільйона українців було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини. 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.
Великих людських втрат зазнав за часи Другої світової війни Донецький регіон. За переписом 1939 року на території нашої області мешкало 3,1 млн осіб. На 1 грудня 1943 року населення становило близько 1,577 млн. мешканців. тобто скоротилося на 1,5 млн. осіб.
Зокрема, за часи нацистської окупації на території Донецької області функціонувало 47 таборів радянської військовополонених. Через погані умови утримання смертність серед військовополонених була надзвичайно високою.
Протягом 1941-1942 років було знищено 25 133 осіб– більше третини довоєнної чисельності мешканців Донеччиниєврейської національності.
Під час Другої світовой війни остарбайтерами стали понад 252 239 донеччан, або 8% від населення області у 1939 році.
Тому цього дня 22 червня вшануймо пам’ять всіх, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні!
Нарешті настав хвилюючий і святковий день - наші дев'ятикласники отримали свідоцтва про базову загальну середню освіту. Ми щиро віримо, що здобуті знання та вміння допоможуть нашим вихованцям у формуванні успішної життєвої дороги.
Бажаємо вдалої вступної кампанії для тих, хто обирає професійну освіту та нових запасів ентузіазму для підкорення освітніх вершин для тих, хто йде до нас у десятий клас!!!
Нехай наші діти якомога довше залишаються дітьми. Безтурботними, веселими, радісними. Хочеться побажати, щоб кожна дитина була здоровою і оточеною турботою батьків. Нехай небо над головою завжди буде мирним, а кожен новий день — добрим і цікавим. А батькам бажаємо терпіння, доброти і ніжності!!!
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти інформує, що на платформі https://olymp.eschool.dn.ua/розміщено дистанційний курс з інформування про мінну небезпеку.
Метою курсу є попередження та зниження травм і наслідків від мін та вибухонебезпечних залишків війни серед населення на сході України, особливо для дітей та підлітків (вікова категорія 12-17 років). Вся інформація подана українською мовою з урахуванням вікових та психологічних особливостей підлітків. Кожній розділ завершується тестовими завданнями, які дають змогу учаснику курсу закріпити свої знання.
Курс створено Датською Радою у справах Біженців в Україні відповідно до Меморандуму про співпрацю з інститутом від 16.12.2019 року та за фінансової підтримки Європейського Союзу (Генеральний директорат з питань цивільного захисту населення та гуманітарної допомоги-DG ECHO) у Донецькій області в рамках проекту «Сприяння та захист прав людини, фундаментальних свобод, та безпеки громад, які знаходяться під ризиком зазнати травм від вибухонебезпечних залишків війни в наслідок конфлікту на сході України».
У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Воно радісне й водночас сумне. Радісне, бо закінчився навчальний рік. Попереду – чудові літні канікули. А сумне, бо сьогодні дзвоник востаннє пролунає для найстарших учнів – одинадцятикласників.
Тож вітаємо випускників, всіх школярів, вчителів, батьків з цим святом!
Маріупольський навчально-виховний комплекс "Ліцей-школа № 48"
